Доволі таки часто мене запитують : «Чому ви обрали
професію вчителя?». А я… я не знаю. Як можна відповісти на питання, на яке і
сам не знаєш відповіді. А чому немає відповіді? Мабуть, тому що це вибір
серця, поклик душі. Ще коли закінчувала школу, то вже знала, що буду
педагогом, а уявити себе в будь- якій іншій професії просто не змогла. Та і
не треба, бо не можна передати словами ті прекрасні почуття, що відчуваєш,
коли чуєш перший дзвінок, коли заходиш до класу, а там тебе із радістю та
захопленням чекають допитливі учні.
Ми вперше переступаємо поріг школи в дитинстві. Ще тоді, коли світ зовсім не
пізнаний, відчуваєш, що це не просто так, що школа - це щось більше, ніж
просто будівля з численними кабінетами. А перша вчителька! Це ж скільки треба
мати любові, терпіння, щоб із нас виховати шановних людей. Я пам’ятаю, як ми
вчилися писати, читати, а були ж такі, що прийшли до першого класу нічого не
знаючи, та це не спиняло вчителя, вона знайшла підхід до кожного, бо мала
справжній талант, дар Божий – навчати. Це були мої перші, ще дитячі,
захоплення вчительською професією.
Ніколи не забуду уроки української мови та літератури у стінах рідної школи –
учитель, завжди спокійний, натхненно розповідає тему, даруючи нам безцінні
скарби. Нас навчали не просто запам’ятовувати, а ще й відчувати, розуміти,
поважати. Також пам’ятаю, як зачаровані музикою слова, ми всі вслухалися в
кожне слово вчителя світової літератури. На таких уроках ми намагалися
запам’ятати усе сказане, не прогавити й слова, тому що педагог не просто
проводив урок, а віддавав нам частинку своєї душі.
Ось так з року в рік, пізнаючи нові вершини, я йшла до своєї мети. Ще будучи
маленькою дитиною, я вже чітко вирішила для себе, що буду вчителем. Тільки
педагог може навчити не лише бути розумним, а й перш за все, бути людиною.
Тож і я хочу дарувати нашим учням такі прекрасні почуття, як повага, любов,
вірність, чесність, воля, тобто творити Людину, тому що ми - творці, які
закладають у свідомість людей лише добро.
І тепер я знаю, що зробила правильний вибір.
Зайшовши вперше до школи уже не як учень, а як педагог, я зрозуміла, що це
мій другий дім, що саме тут моє місце. І я сподіваюся, що все те хороше, що я
хочу передати дітям, буде служити їм як надійний орієнтир у житті. |
Комментариев нет:
Отправить комментарий